Антистарение

...молодость - это надолго

  • Увеличить размер
  • Размер по умолчанию
  • Уменьшить размер
Главная | Тезисы докладов конференции им.В.В.Фролькиса | ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФАКТОРУ ВІЛЛЕБРАНДА У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЮ

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФАКТОРУ ВІЛЛЕБРАНДА У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЮ

Б. О. Шелест, Г. С. Шалімова
Харківська медична академія післядипломної освіти

Активність фактора Віллебранда являється інтегральним маркером ураження ендотелію судин. Фактор Віллебранда секретується ендотеліальними клітинами як в кровоток (підтримуючи концентрацію в плазмі), так і в сторону субендотелію, де він включається в склад екстрацелюлярного матриксу. Розрізняють два типи секреції фактору: підтримуючу і швидку. Тригерами такої секреції являються фактори гемостазу (тромбін, фібрин, плазмін, аденозиндіфосфат) і запалення (гістамін, компоненти комплементу: С5а і С5b-9, лейкотрієни, супероксид-аніони, ендотоксин, інтерлейкін-1, фактор некрозу пухлин). Окрім того, швидке, короткочасне підвищення рівня фактору Віллебранда спричиняється введенням адреналіну, вазопресину, десмопресину фізичним навантаженням, гіпоглікемією. Повільне й тривале підвищення має місце при гострих коронарних синдромах, цирозі печінки, в післяопераційному періоді, онкологічних захворюваннях, вагітності, діабеті, гемолітичній анемії.
Рядом дослідників відмічено підвищення фактору Віллебранда при артеріальній гіпертензії, особливо в поєднанні з мікроальбумінурією. При цьому у хворих із есенціальною і нирковою гіпертензією такого підвищення відмічено не було, що автори пояснюють відсутністю розповсюдженого ураження ендотелію у цих пацієнтів.
Мета дослідження. Вивчити активність фактору Віллебранда у хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) з артеріальною гіпертензією (АГ) і без неї в віковому аспекті.
Матеріал і методи. У 74 хворих на хронічну хворобу нирок з артеріальною гіпертензією і без неї проводилось біохімічне визначення тесту мікроальбумінурії, як одного із складових ураження ендотелію нирок, показники крові, що характеризують порушення азотного обміну і вміст фактору Віллебранда визначали  фотоколориметричним методом за ристоміциновим часом (фірма «Sigma chemical company», USA). Інструментальне обстеження включало ЕКГ і ЕХО-кардіографію (визначалась ступінь гіпертрофії міокарду лівого шлуночка і ремоделювання міокарду).
Результати. У пацієнтів в віці 45-59 років активність фактора Віллебранда була на 6,85% (p>0,05) і 6,33% (p > 0,05) вище відповідно в групах ХХН без АГ і з АГ, при порівнянні з пацієнтами цих же груп, вік яких не перевищував 35 років. У групі хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в віці 45-59 років на 4,13% (p > 0,05) розглянутий показник був більше, ніж у віковій категорії до 35 років. У контрольній групі цих хворих активність фактора Віллебранда в середньому на 6,15% була вище, ніж у групі до 35 років (p > 0,05). При цьому, міжгрупові розходження показників в цій віковій категорії були достовірні.
Подібні результати отримані при аналізі активності фактора Віллебранда в обстежуваних осіб у віці 60 років і старше. У цій віковій категорії максимальна активність фактору Віллебранда була відзначена в хворих на ХХН з АГ, що було вище відповідних даних в групі хворих на ХХН без АГ в середньому на 7,82% (p < 0,05), даних групи ГХ відповідно на 9,66% (p < 0,01) і контрольної групи - 22,01% (p < 0,01). Активність фактору Віллебранда у хворих на ХХН без АГ була вище, ніж у хворих на ГХ і контрольній групах у середньому на 1,71% (p > 0,1) і 13,16% (p < 0,05) відповідно.
Висновки. Активність фактору Віллебранда в обстежених пацієнтів в старших вікових групах (60 років і старше) у хворих на ХХН з АГ була істотно підвищена в порівнянні з контрольною групою і з хворими на гіпертонічну хворобу без хронічної хвороби нирок.
Вплив ступеня артеріальної гіпертензії на активність фактору Віллебранда у хворих на хронічну хворобу нирок відзначається прогресивним збільшення цього маркера ендотеліальної дисфункції при наростанні ступеня важкості артеріальної гіпертензії. У хворих на хронічну хворобу нирок з артеріальною гіпертензією старших вікових груп відмічено підвищення фактору Віллебранда, особливо в поєднанні з мікроальбумінурією.

 

Опрос

Какова роль низкомолекулярных (небелковых) антиоксидантов в организме?
 
Сейчас на сайте находятся:
 75 гостей 

Самое популярное



ВАЛЕОЦЕНТР имени Н.А. Бобрышева ГЕНЕТИЧЕСКАЯ И РЕГЕНЕРАТИВНАЯ МЕДИЦИНА: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ Применение омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в медицине V НАЦИОНАЛЬНЫЙ КОНГРЕСС ГЕРОНТОЛОГОВ И ГЕРИАТРОВ УКРАИНЫ - ПРОГРАММА Омега-3-ненасыщенные жирные кислоты Онтогенетические часы. Гипотеза Элевационная теория старения Менопауза та її наслідки Проблемы гипобиоза и продления жизни Новые технологии в регенеративной медицине: мировой опыт клинического применения стволовых клеток список участников октябрьского конгресса Жанна Луиза Кальман Основные теории старения Институт геронтологии НАМНУ Теории старения Конференция им.В.В.Фролькиса Препараты против старения Болезнь Альцгеймера Болезнь Паркинсона Онкопатология Возрастзависимая патология Остеопороз Конференции по старению и омоложению Ресвератрол Semagacestat Омега-3-ненасыщенные жирные кислоты Способы омоложения и достижения долголетия Методы исследований в геронтологии Жанна Луиза Кальман Функциональные диеты для омоложения

Последние публикации

Введите логин для входа


Главная | Тезисы докладов конференции им.В.В.Фролькиса | ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФАКТОРУ ВІЛЛЕБРАНДА У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЮ