І. Ф. Рожелюк, В. О. Холін, О. О. Тихоненко, А. А. Шулькевич
ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ;
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
В останні роки особлива увага нейрогеронтологами приділяється додементним когнітивним розладам, а саме синдрому помірних когнітивних порушень (ПКП), що діагностично визначається як синдром з певними ознаками погіршення пам’яті й/або загальним когнітивним зниженням при відсутності даних за наявність синдрому деменції. На особливу увагу у людей похилого віку заслуговують когнітивні порушення при хронічній цереброваскулярній патології. При лікуванні когнітивних розладів на додементному рівні особливу увагу приділяють препаратам, що впливають на дофамінергічну та норадренергічну системи.
Метою нашого дослідження було оцінити ефективність застосування препарату пірибедил (Проноран) - агоністу D2/D3 -дофамінових рецепторів і антагоністу пресинаптичних α-адренорецепторів у хворих похилого віку з синдромом ПКП на фоні дисциркуляторної енцефалопатії.
У клінічне дослідження було включено 27 хворих старшого віку з синдромом ПКП на фоні дисциркуляторної енцефалопатії ІІ стадії. Середній вік в обстежуваній групі хворих становив 70,45±1,58 роки. Середній бал за даними тесту MMSE становив 26,12±0,09 балів.Терапія проводилась препаратом «Проноран» перорально в дозі 50 мг 1 раз на добу протягом 3-х місяців.
Методи дослідження: загальноклінічне, неврологічне обстеження, МРТ/КТ головного мозку, критерії синдрому ПКП (Petersen, 2004), тест MMSE (mini-mental state examination), тести на запам’ятовування 10 слів, 8 цифр, субтест кодування, шкала WMS-R (Wechsler Memory Scale – Revised), кЕЕГ.
Середній рейтинговий бал вираженості суб’єктивних скарг зменшився через 3 місяці лікування з (20,13±0,57) до (16,42±0,7) р<0,000029. Позитивні зміни когнітивного статусу відбувалися на фоні збільшення тривалості лікування з 1-го до 3-го місяця. Так, до лікування загальний бал за тестом MMSE становив (26,12±0,09), а після проведеної терапії відзначалося зростання загального бала до (28,04± 0,29), р<0,000001. Зросла розумова працездатність, про що може свідчить зменшення кількості пред’явлень цифрового матеріалу для відтворення ряду з 8 цифр (р<0,0003), тесту на запам’ятовування 10 слів (р<0,001). Покращилось виконання завдання субтесту кодування: до лікування – (20,58±0,32) балів, після – (25,38±2,26) балів, р<0,02. Відбулося достовірне зниження параметрів рівня депресивності (р<0,003) і тривожності (р<0,002) на фоні лікування. Аналіз показників шкали WMS-R свідчив про позитивну динаміку після завершення курсу лікування препаратом «Проноран» за субтестами, що характеризують рівень уваги, короткотривалу (вербальну, візуальну) пам’ять. Покращилась концентрація уваги за даними субтесту «психологічний контроль» (р < 0,02), а також «цифровий ряд, зворотній» (р<0,04). Зріс сумарний бал за виконання субтесту «візуальний мнестичний ряд» (р<0,02), за рахунок його зворотньої складової (р<0,01). Відбулися позитивні зміни показників, що характеризують короткотривалу пам’ять. Особливо це стосується завдань на вербальну пам’ять, результати зросли вірогідно за всіма субтестами. Виявлена динаміка результатів експериментально-психологічних тестів супроводжувалась позитивними змінами кЕЕГ (достовірне збільшення спектральних коефіцієнтів альфа/тета+дельта в ряді відведень та альфа+бета/тета+дельта в потиличних та тім’яних відведеннях) в обстеженій групі хворих після завершення курсу лікування препаратом «Проноран»).
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про позитивний вплив курсового прийому препарату пірибедил («Проноран») у хворих з синдромом ПКП, на виконавчі функції, зокрема увагу, різних складових короткотривалої пам’яті, а також покращення емоційного стану. Таким чином, доцільно рекомендувати препарат Проноран у дозі 50 мг 1 раз на добу протягом 3-х місяців у якості препарату вибору для ефективного та безпечного використання у хворих похилого з когнітивними порушеннями на додементній стадії.