Горбань Є.М., Под`яченко O.В., Топольнікова Н.В., Малаш Л.І.
ДУ: «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ, Україна;
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Мета роботи – дослідження можливості запобігання радіаційно-зумовленим змінам ряду показників в організмі дорослих (6 міс.) самців-щурів − рівнів глюкози та глікозильованого гемоглобину (HbA1c) в плазмі крові; стабільних метаболітів оксиду азоту (NO) в стінці аорти, тканині серця та крові − за допомогою хронічного гіпоксичного впливу (ХГВ) – дихання повітряною сумішшю (12 % об О2) протягом 2 год щоденно, 5 днів на тиждень, 2 тижні.
Через одну добу після закінчення ХГВ тварин піддавали одноразовому рентгенівському опроміненню (R-опромінення) в сублетальній дозі (5 Гр). Тварин брали в дослід через 4 доби після R-опромінення. Визначали: рівень глюкози в крові глюкооксидазним методом, HbA1c – колориметричним методом, NO-2-аніонів − спектрофотометричним методом з використанням реактиву Гріса, NO-3-аніонів – за допомогою відновника («цинковий пил»).
Через 4 доби після R-опромінення рівень глюкози в крові підвищився на 79,6 % порівняно з контролем. Це супроводжувалось підвищенням рівня HbA1c майже в 2 рази. ХГВ попереджав вірогідне підвищення рівня глюкози в крові, яке спостерігалось у тварин через 4 доби після R-опромінення без попереднього ХГВ. Відомо, що підвищення глікозилювання білків є однією із головних патогенетичних ланок у розвитку цукрового діабету. Рівень HbA1c у крові опромінених тварин, підданих дії ХГВ, вірогідно знижувався майже на 30 % порівняно з группою опромінених тварин, але залишався підвищеним порівняно з контролем.
Істотна роль в регуляції основних функцій ендотелію належить NО. Відомо, що саме дефіцит NO видіграє особливу роль у патогенезі багатьох захворювань серцево-судинної системи. Через 4 доби після R-опромінення не виявлено вірогідних змін рівнів стабільних метаболитів NO в тканині серця порівняно з контролем. ХГВ приводив до підвищення рівнів NO-2- та NO-3 -аніонів у тканині серця щурів, підданих дії іонізуючого опромінення, порівняно з групою опромінених щурів без дії ХГВ, та до підвищення рівня NO-2-аніонів порівняно з контролем. Тобто, ХГВ спричиняв сприятливий вплив на рівні стабільних метаболітів NO в тканині серця як у опромінених, так і у неопромінених тварин.
Таким чином, встановлена радіопротекторна дія ХГВ на показники вуглеводного обміну та рівні стабільних метаболітів NO в тканині серця дорослих щурів у ранні строки після R-опромінення в сублетальній дозі.