Шеверьова В.М.
НДІ бiологiї Харкiвського нацiонального унiверситету iмені В.Н. Каразiна, Україна
Відомо, що зміни в емоцiйно-вольовiй сфері значною мірою можуть позначатися на виборі стратегії поведінки в незвичній ситуації. З огляду на те, що тест “вiдкритого поля” (ВП) є стресовим подразником для щурiв та дозволяє виявити їх індивідуальну реакцію на аверсивні умови відкритого простору, в роботi дослiджували особливостi поведiнки тварин у ВП в рiзнi перiоди онтогенезу. Експерименти виконанi на щурах-самцях 3 міс. (n=37) та 24 мiс. (n=30) віку (лінія Вістар). Тестування у ВП проводили за стандартною методикою у вiдносно звукоiзольованiй камері у весняно-лiтнiй перiод у ранковi години. Тривалiсть тест-перiоду 5 хв. Дослiджували горизонтальну та вертикальну рухову активність (за числом перетнутих квадратів і стійок), “емоційність” (за числом дефекацій і уринацій), латентний період (ЛП) виходу з центру “поля”, грумiнг, число виходів у центр “поля” nästa. Через 30 хв. після завершення періоду тестування у камерi з електрифiкованою пiдлогою реєстрували пороги реакцій тварин на електрошкірне больове подразнення Показано, що у 24 міс. щурiв порiвняно з 3 мiс. у ВП істотно знижувалися майже всі показники рухової активності (горизонтальної, вертикальної, стiйки з опорою на стiнку). Число виходiв у центр “поля” і стійок без опори на стінку зменшувалося (на 55 % і 61 % відповідно) на тлi помiрного збільшення (на 28 %) актiв грумінгу. З віком істотно збільшувалися ЛП виходу з центру “поля” та вегетативна активнiсть (дефекацiї, уринацiї) (в основному за рахунок збiльшення чисельностi “емоцiйних” особин). У 24 мiс. тварин порiвняно з 3 мiс. встановлювалася жорстка зворотна залежнiсть мiж рухливістю i часом виходу з центру “поля” та тiснi кореляцiйнi зв'язки мiж рівнем активності i грумiнгом, мiж низьким рівнем локомоцiї i частотою вiдвiдувань центру “поля”. Значення напруги струму стимуляцiї необхідної для виклику реакцiй на електрошкiрне подразнення в тестованих у ВП старих щурiв були нижчими, нiж у молодих.
Таким чином, результати досліджень свідчили про зниження з віком рiвня локомоцiї, орiєнтувально-дослiдницької поведінки та підвищення рівня “емоцiйностi” (страху, тривоги). Обмеження активності, збільшення часу виходу з центру “поля” та зрушення вегетативного балансу старих тварин у бік посилення екскреторної функції за стресуючих умов тесту ВП могли бути наслідком вікових змін у емоцiйно-мотивацiйнiй сферi щурiв.