Вас. В.
Поворознюк
ДУ «Інститут геронтології НАМН України»,
Київ
E-mail:
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Мета
роботи. Вивчити інформативність ультразвукової
денситометрії в оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини в
жінок у постменопаузальному періоді.
Об’єкт
дослідження. 274 жінки у
постменопаузальному періоді віком 45-89 років, які
знаходились під спостереженням у відділенні вікової патології опорно-рухового
апарату ДУ “Інституту геронтології АМН України”. Середній вік склав 65,5±0,5 років, вік
менопаузи 49±0,3 років, тривалість постменопаузального періоду - 16,4±0,6 років.
Методи дослідження. Двофотонна рентгенівська
абсорбціометрія (ДРА) шийки
стегнової кістки, стегнової кістки, поперекового відділу хребта, всього скелету
та дистального відділу передпліччя («Prodigy» (GE Medical
systems, Lunar, model 8743, 2005)).
Ультразвукова денситометрія п’яткової кістки (УЗД) («Sahara» (Hologic Inc., model 04874, 2008)). Система FRAX для
розрахунку ризику переломів. Статистичний аналіз результатів (програми
Excel-2003, Stat Soft 6.0).
Результати. Встановлено, що існують відмінності в розподілі показників кісткової тканини
залежно від методу, який використовується. Так, серед жінок, які мали
остеопороз шийки стегнової кістки за даними ДРА, по даним ультразвукової
денситометрії у 27% був остеопороз, 65%
- остеопенія, 8% - норма.
Чутливість та
специфічність показників УЗД з показниками ДРА була низькою (відповідно з
шийкою стегнової кістки – 26 % та 17%, стегновою кісткою – 35 % та 16%, поперековим відділом хребта – 20 % та 21%,
усім скелетом – 47 % та 29%). Зі
збільшенням постменопаузального періоду чутливість суттєво не змінювалася, а
специфічність зменшувалась.
Отримано помірний позитивний кореляційний зв'язок між МЩКТ всього
скелета та показниками УЗД (r=0,58, p=0,0001). Кореляційний зв’язок між показниками ультразвукової денситометрії та МЩКТ шийки стегнової кістки (r=0,36, p=0,00000001), стегнової кістки (r=0,36, p=0,00002) та поперекового відділу хребта (r=0,26, p=0,0001) був достовірним, проте слабким.
У пацієнток без
переломів в анамнезі кореляційний зв’язок був більш сильний порівняно з
хворими, які мали переломи, на рівні всього скелету (r=0,58, p=0,00001 та
r=0,49, p=0,000001), шийки стегнової кістки (r=0,38, p=0,0000006 та r=0,13, p=0,2), стегнової
кістки (r=0,41, p=0,00000003 та r=0,13, p=0,21) та поперекового відділу хребта
(r=0,27, p=0,0005 та r=0,15, p=0,12) відповідно.
Сила кореляційного
зв’язку зменшувалася з тривалістю постменопаузального періоду на рівні всього
скелету, шийки стегнової кістки, стегнової кістки та поперекового відділу
хребта.
Встановлено
достовірний кореляційний зв’язок між індексом міцності кісткової тканини та
10-річним ризиком переломів: зі збільшенням індексу міцності ризик переломів
знижувався (r=0,33, p=00002).
Висновки. У жінок у постменопаузальному періоді ультразвукова денситометрія
п’яткової кістки є інформативним методом оцінки структурно-функціонального
стану кісткової тканини.
Кореляційний зв’язок
між показниками ультразвукової та двофотонної рентгенівської денситометрій є достовірним, більш виражений в
периферичному скелеті порівняно з аксіальним.
У пацієнток без переломів
в анамнезі кореляційний зв’язок був більш сильний порівняно з хворими, які мали
переломи.
Зі збільшенням постменопаузального періоду
чутливість ультразвукової денситометрії суттєво не змінюється, а специфічність
та сила кореляційних зв’язків зменшується.