Дубецька Г.С.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ;
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Мета дослідження: Вивчити вікові та статеві особливості гіперурикемії та визначити особливості зв’язку між рівнем сечової кислоти та компонентами метаболічного синдрому у людей різного віку та статі.
Об’єкт: Жінки (n=450) та чоловіки (n=120), віком від 20 до 89 років. Пацієнти були розподілені залежно від індексу маси тіла (ІМТ) на наступні групи: I група (ІМТ=18,5-24,9), II – (ІМТ=25,0-29,9), III – (ІМТ=30,0-34,9), IV – (ІМТ>35). Середній вік обстежених складав 60,4±0,7.
Методи: Визначення рівня сечової кислоти в плазмі крові здійснювали за допомогою ферментного уриказного методу.
Результати: З віком спостерігається збільшення рівня сечової кислоти у жінок, яке досягає вірогідних відмінностей у віковій групі 80-89 років у порівнянні з групою 20-29 років (r=0,18, p<0,05). Частота гіперурикемії серед жінок становила 17%, у чоловіків – 30%. Найбільша частка гіперурикемії у жінок (24,8%) та чоловіків (45,4%) виявлена у віковій групі 60–69 років. Встановлено, що найвищий рівень показників тригліцеридів, холестеролу, систолічного та діастолічного артеріального тиску спостерігався серед чоловіків та жінок із гіперурикемією. Частота гіперурикемії серед жінок І групи становила 10,2%, II – 15,9%; III – 21,2%, IV – 34,2%. Найвищий рівень сечової кислоти було виявлено у пацієнтів з максимальним значенням індексу маси тіла (ІМТ>35). Встановлена достовірна залежність між рівнем сечової кислоти та МЩКТ на рівні вертлюга стегнової кістки (r=0,31, p<0,05) у жінок у постменопаузальному періоді.
Висновки: З віком збільшується рівень сечової кислоти в сироватці крові, найвищі показники деяких компонентів метаболічного синдрому (тригліцеридів, холестеролу, систолічного та діастолічного артеріального тиску) були виявлені серед пацієнтів із гіперурикемією.